Технічні засоби навчання (ТЗН) — система засобів, що складається з двох взаємопов'язаних частин: специфічних навчальних посібників (носіїв інформації) і апаратури, за допомогою якої може бути подано інформацію, що містить певний дидактичний посібник.

Першi комп`ютери:

Iсторiя

У 80—90-і рр. XX ст. масове виробництво недорогих персональних комп'ютерів, технічні характеристики яких постійно поліпшувалися, зумовило різке збільшення темпів інформатизації.

У сфері навчання, особливо з появою операційної системи Windows,

відкрилися нові можливості. Головними з них стали доступність діалогового спілкування в інтерактивних програмах і можливість широкого використання графіки (малюнків, схем, діаграм, креслень, карт, фотографій). Застосування графічних ілюстрацій в навчальних комп'ютерних системах дозволяє на новому рівні передавати інформацію студенту і покращувати її розуміння.

Подальший розвиток комп'ютерних технологій в останнє десятиліття надав технічні і програмні новинки, дуже перспективні для освітніх цілей. Насамперед — це пристрої для роботи з компакт-дисками — CD-DVD-ROM, що дозволяють зосередити великі об'єми інформації на невеликому і недорогому носієві. Збільшена продуктивність персональних комп'ютерів зробила можливим достатньо широке застосування технологій мультимедіа.

Дійсно, сучасне навчання вже важко представити без технології мультимедіа (англ. multimedia — багатокомпонентне середовище), яка дозволяє використовувати текст, графіку, відео і мультиплікацію в режимі діалогу і тим самим розширює сфери застосування комп'ютера в навчальному процесі. З'являється можливість суміщатитеоретичний і демонстраційний матеріали. Тестові завдання вже не обмежуються словесним формулюванням, а можуть бути цілим відеосюжетом.

Нові можливості для створення електронних навчальних засобів відкрила в 90-і рр. гіпертекстова технологія — це сукупність різноманітної інформації, яка може розташовуватися не тільки в різних файлах, але і на різних комп'ютерах.

Є багато різноманітних варіантів класифікації ТЗН:

· за функціональним призначенням;

· за принципом роботи;

· за характером дії на органи чуття;

· за ступенем автоматизації.

Застосування будь-яких засобів пізнання (приладів, обладнання, технічних засобів тощо) тільки розширює можливості наших органів чуттів. Наприклад, використання мікроскопа дозволяє бачити невидиме. Технічні засоби взагалі і навчання зокрема в пізнавальному процесі виконують роль знарядь праці викладача і студента, вони служать продовженням органів чуттів.

Місце і роль технічних засобів у пізнавальному процесі

Технічні засоби навчання (ТЗН) - можна розглядати як комплекс техніко-технологічних пристроїв, що покликані з допомогою відповідних методик інтенсифікувати та оптимізувати процес пізнання шляхом активізації, перш за все, візуальної форми подачі навчального матеріалу.

Вплив ТЗН на процес пізнання залежить від обраної моделі навчання та методичного підходу до викладу матеріалу. З точки зору інформаційного впливу викладача на слухача, можна виділити наступні моделі навчання.

Значення технічних засобів навчання для навчально-виховного процесу з учнями

В законі України “Про освіту” зазначено, що метою освіти в нашій державі є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності нашого суспільства. Звідси випливає одне з основних завдань школи: поліпшення якості навчання, виховання і розвитку учнівської молоді.

Щоб досягти цього слід постійно вдосконалювати зміст освіти, методи, форми і засоби навчання. Серед них важливе місце належить технічним засобам навчання.

"ТЗН"  володіють великою інформативністю і достовірністю. За їх допомогою учні мають можливість бачити “невидиме”, чути “нечуване”, проникати в процеси мікро- і макросвіту.

ТЗН поліпшують і збагачують унаочнення, сприяють інтенсифікації навчально-виховного процесу, підвищують продуктивність педагогічної праці вчителя.

Серед нововведень в педагогіку найпоширенішими стали технічні засоби навчання. В наш час процес навчання дедалі більше залежить від його технічного оснащення.

Про значення ТЗН в навчально-виховному процесі свідчать такі факти. Для розпізнавання раніше невідомого предмету людині потрібна така кількість часу:

–     при словесному описі - 2,8 сек.;

–     на чорно-білому фото - 1,2 сек.;

–     на кольоровому фото - 0,9 сек.;

–     засобами кіно і телебачення - 0,7 сек.;

–     при показі в натурі - 0,4 сек.

Інформаційно-пізнавальна функція ТЗН

При використанні ТЗН учням подається різноманітна за змістом навчальна інформація про об'єкти, явища та процеси, взаємозв'язки між ними. При цьому сприймання та усвідомлення її здійснюється під час функціонування таких основних ланок процесу навчання:

-          подача, пояснення учням нового навчального матеріалу:

-          повторення, узагальнення і систематизації знань;

-          формування та удосконалення умінь і навичок застосовувати здобуті знання у практичній діяльності.

Саме тому, інформаційні функції доцільно розглядати як можли­вості ТЗН для удосконалення форм і способів подачі інформації, підвищення ефективності   функціонування вищеназваних основних ланок навчального процесу у закладах освіти.

Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва

Кодоскоп

Оверхед-проектор (графопроектор, кодоскоп) - це оптичний пристрій, що дозволяє проектувати на великий екран зображення з прозорої плівки формату А4 (297х210 мм).

Плівки виготовляються за допомогою лазерного або струменевого принтера або вручну кольоровими фломастерами. Винайдено був оверхед проектор в 60х рр. минулого століття спеціалістами компанії 3M і відразу завоював прихильність покупців.

Кодоскоп

Кінопроектор, Кінопроекційний апарат - апарат, призначений для відтворення рухомого зображення і звуку, записаних на кіноплівці. 

Більшістю кінопроекторів зображення демонструється на великому екрані діаскопіческім методом, тобто за допомогою світла, що проходить через прозору кіноплівку.